Часті запитання

Спочатку додайте розплідник у розділі «Мій акаунт» → «Мої розплідники». Заповніть назву, короткий опис, вид вихованців, контакти, область, за бажанням – логотип, соцмережі й фото сертифікатів. Підтвердіть згоди та збережіть. Після проходження модерації ви зможете створювати оголошення від імені розплідника.

Перейдіть у «Мій акаунт» → «Мої розплідники» → «Додати розплідник» або «Редагувати». Оберіть статус (активний/не активний), заповніть основні поля, за потреби змініть логотип, контакти, область чи фото сертифікатів. Не забудьте натиснути «Зберегти».

Після створення розплідника зайдіть у розділ «Створити оголошення», оберіть розплідник, від імені якого публікуєте, заповніть дані про тварину, додайте фото й умови передачі. Після збереження оголошення може пройти модерацію перед публікацією.

Вид тварини, порода (якщо відома), вік, стать, місто/область, контакти, короткий опис характеру та умов утримання/передачі. Бажано додати дані про щеплення, обробки від паразитів, стерилізацію/кастрацію та особливості здоров’я.

Коротко, чесно й по суті: вік, розмір, темперамент, ставлення до дітей/тварин, чи привчена до лотка або повідця. Уникайте загальних фраз, краще дайте майбутньому власнику реальне уявлення, з чим він зіткнеться.

Світлі, чіткі, без сильних фільтрів. Зніміть мордочку, тварину повністю, бажано з кількох ракурсів. Не використовуйте чужі фото з інтернету. Мінімум 2–3, краще 4–6 фото – так оголошення викликає більше довіри.

Так. Це допомагає швидше знайти новий дім для тварини та зменшує кількість «порожніх» звернень. Нереальні або приховані дані можуть стати причиною відмови в публікації чи блокування.

Якщо продаєте – вкажіть реальну суму. Якщо віддаєте в добрі руки – напишіть про це окремо й опишіть бажані умови (тип житла, досвід, готовність до стерилізації тощо). Не маскуйте платну передачу під «безкоштовно».

Чи є ветпаспорт, які щеплення зроблено, коли була остання обробка від паразитів, чи проведена стерилізація/кастрація. Якщо є хронічні особливості або перенесені операції – чесно про це зазначте.

Технічно можливо (якщо правила це дозволяють), але такі оголошення отримують набагато менше відгуків і можуть не пройти модерацію. Фото – головний елемент довіри та «закохування» у вашого вихованця.

Зайдіть у «Мій акаунт» → «Мої оголошення», оберіть потрібне оголошення й натисніть «Редагувати» або «Видалити». Після редагування воно може знову потрапити на модерацію.

Оновіть статус або видаліть оголошення в розділі «Мої оголошення». Так ви уникнете зайвих дзвінків і допоможете іншим користувачам бачити тільки актуальні пропозиції.

Платформа допомагає вам знайти відповідального заводчика та тваринку, яка вас зацікавила. Вона надає зручний спосіб перегляду оголошень і зв’язку з заводчиком, але не є стороною угоди й не продає тварин.

Ваше повідомлення або контактні дані передаються заводчику. Далі ви спілкуєтеся безпосередньо: уточнюєте деталі, домовляєтеся про зустріч, умови передачі та можливу оплату.

Ні. Передача грошей, підписання договорів та інші юридичні питання відбуваються напряму між вами та заводчиком. Платформа не приймає оплату й не оформлює угоди.

Ні. Платформа не може гарантувати результат домовленостей. Остаточне рішення, наявність тварини та умови передачі залежать лише від вас і заводчика.

Так, це хороша практика. Ви можете попросити заводчика надіслати більше фото/відео або домовитися про відеодзвінок, щоб краще оцінити стан тварини та умови утримання.

Час і місце зустрічі ви узгоджуєте безпосередньо з заводчиком: це може бути заводчик, домівка власника або нейтральна безпечна локація. Важливо заздалегідь обговорити деталі та тривалість візиту.

Так, деякі заводчики беруть передоплату чи заставу за бронювання. Уточнюйте суму, умови повернення та спосіб оплати, по можливості фіксуйте домовленості письмово (договір, листування).

Якщо у вас є сумніви, краще відмовитися від придбання й розглянути інших заводчиків. Ви також можете повідомити платформу про підозрілі умови через форму скарги або службу підтримки.

Так. Ви не зобов’язані забирати тварину, якщо вас не влаштовують умови, стан тварини чи спілкування з заводчиком. Але поважайте домовленості: якщо була передоплата, уточніть умови її повернення.

Спробуйте написати ще раз, використати альтернативний контакт (якщо є). Якщо відповіді немає, просто оберіть іншого заводчика. Ви також можете поскаржитися на оголошення, щоб ми могли його перевірити.

Скористайтеся кнопкою «Поскаржитися» у чаті з заводчиком або зверніться в службу підтримки, описавши ситуацію й додавши скріншоти/переписку. Це допоможе перевірити заводчика та захистити інших користувачів.

Так. Ваш чесний відгук допомагає іншим користувачам зробити вибір, а відповідальним заводчикам — отримувати більше довіри й запитів.

Нотатки турботливої «котомами» 🐱

Перші дні після переїзду — це стрес і для кошеняти, і для нас. Головне правило: спокій, любов і трішки терпіння.

1. Перші дні вдома

• Дайте малюку тихий куточок: лежанка/плед, лоток, миски поруч.
• Нехай спершу вивчає одну кімнату, а не весь дім.
• Якщо ховається під ліжко — це нормально. Просто м’яко говоріть з ним і не тягніть силою.

2. Їжа та вода

• Перший тиждень краще не міняти різко корм — живіт у малюка ніжний.
• Якщо міняєте корм — робіть це поступово протягом 7–10 днів.
• Маленьке кошеня їсть часто й потроху: у 2–3 місяці — приблизно 4 рази на день.
• Вода завжди має бути свіжою та доступною.

3. Лоток без нервів

• Поставте лоток у спокійному місці й одразу покажіть його кошеняті.
• Перших кілька днів садіть малюка в лоток:
  • після сну,
  • після їжі.
• Якщо трапився «промах» — просто приберіть і не сваріть. Крик тільки лякає.

4. Здоров’я

• У перші 3–5 днів бажано завітати до ветеринара: огляд, план щеплень, засіб від глистів.
• Терміново до лікаря, якщо кошеня:
  • не їсть більше 12 годин,
  • має блювання чи сильний пронос,
  • важко дихає, сильно мляве.
• Жодних «людських» таблеток — вони можуть бути небезпечні.

5. Ігри, виховання й безпека

• Грайтеся щодня, але тільки іграшками, а не руками — інакше потім будуть укуси й подряпини.
• Не кричіть і не шльопайте. Краще сказати «не можна» і припинити гру.
• Приберіть дрібні речі, нитки, хімію, перевірте вікна й балкон — кошеня як допитлива дитина.

6. Маленький чек-лист котомами 🐱

• Є тихий куточок, лоток, миски, лежанка.
• Корм змінюється поступово, вода свіжа.
• Запланований візит до ветеринара.
• Щодня хоч трішки ігор та обіймів.
• Дім без небезпечних дрібниць і відкритих вікон.
• І найголовніше — більше ніжності й терпіння. Ваш пухнастик щойно отримав нову сім’ю, а ви — нового маленького члена родини 💛

Пам’ятка уважної «котомами» 🐾

Перед тим як забрати малюка додому, варто не соромитися «придивитися» до нього, поставити запитання й навіть здаватись трошки занудою 🙂 Це нормально — ви ж обираєте члена родини.

1. Загальний вигляд і поведінка

Здорове кошеня:

• активне, цікаве, грайливе;
• не хитається при ходьбі, не падає на бік;
• реагує на звуки й рух, не сидить «як ганчірочка».

Тривожні ознаки:

• мляве, лежить в кутку, майже не реагує;
• важко дихає, чути хрипи;
• сильно худе або, навпаки, живіт як «барабан» (можуть бути глисти).

2. Очі, ніс, вуха

Очі

• Чисті, блискучі, без гною й закисів.
• Не повинно бути сильного почервоніння чи заплющеного ока.

Ніс

• Трохи вологий або нейтральний, без тріщин.
• Немає соплів, хрипів, «фиркання».

Вуха

• Всередині чисті або з невеликою кількістю світлого нальоту.
• Не має бути чорного бруду, різкого запаху чи розчісів — це може свідчити про вушного кліща або запалення.

3. Шерсть, шкіра, лапки

• Шерсть має бути чиста, блискуча, без лисин і ковтунів.
• Немає численних подряпин, ран, кірочок, лупи.
• На лапках подушечки цілі, кошеня не шкутильгає.

Попросіть взяти кошеня на руки, трохи погладити по спинці, животику — так легше помітити шишки, болючі місця чи занадто різкий запах.

4. Стул, живіт і апетит

Якщо є можливість:

• запитайте, який у кошеняти стул (нормальний — оформлений, без слизу й крові);
• поцікавтеся, що і як часто воно їсть, чи немає періодів, коли відмовляється від їжі.

Живіт у здорового кошеняти:

• м’який, але не «надутий кулькою»;
• при легкому дотику не викликає криків/різкого виривання.

5. Ветпаспорт і щеплення

Обов’язково попросіть:

• ветпаспорт з відмітками про:
  • • дегельмінтизацію (ліки від глистів),
    • щеплення (зазвичай перші роблять у 2–3 місяці);
• дізнатися:
  • коли проводились останні обробки,
  • якими препаратами (на випадок, якщо у малюка буде реакція).

Якщо немає жодних записів, а кошеня «типу здорове» — це привід насторожитися.

6. Питання до заводчика / продавця

Не соромтеся запитати:

• Скільки кошенят у посліді, як вони себе почувають?
• Чим годують зараз (бренд корму / натуральна їжа)?
• Чи були епізоди проносу, блювання, лікування?
• Чи контактує кошеня з іншими тваринами, чи був карантин?

Адекватний продавець/заводчик відповідає спокійно й відкрито, не уникає запитань.

7. Коли краще відмовитися від покупки

Подумайте ще раз, якщо:

• кошеня явно хворе, але вам кажуть: «Пройде само»;
• вам не показують інших кошенят або маму-кішку;
• немає жодних записів у ветпаспорті, але запевняють, що «все зроблено»;
• продавець нервує, поспішає й уникає відповідей.

Коротко: здорове кошеня — живе, чисте, цікаве до світу, без підозрілих виділень і запахів, з паспортом і чесною історією від власника.
Тоді у вас є всі шанси забрати додому не тільки красунчика, а й здорового щасливого малюка 🐱💛

Кіт має мати безпечний простір, постійний доступ до свіжої води, якісний корм, лоток, місце для відпочинку та когтеточку. Важливі щоденний контакт з людиною, ігри, чистота лотка і регулярний ветеринарний контроль (щеплення, обробка від паразитів).

Миски для води й їжі, корм, лоток або пелюшки/повідець (для цуценяти), лежанку, іграшки, когтеточку (для кота), щітку, переноску. Приберіть дрібні та небезпечні предмети, сховайте хімію, перевірте вікна й балкон.

Так, якщо ви забезпечуєте достатньо уваги, активності та безпеки. Для собаки обов’язкові регулярні прогулянки й ігри, для кота — вертикальний простір (полиці, когтеточки) та розваги. Головне — не площа, а якість догляду.

Більшість собак і котів комфортно почуваються при 18–24 °C без різких перепадів температур і протягів. Не допускайте перегріву чи переохолодження, забезпечте доступ до тіні і води в спеку. Сухе повітря може подразнювати слизові, тож інколи корисний зволожувач.

Активним тваринам потрібен простір для руху: для собак — прогулянки, біг, ігри; для котів — вертикальні поверхні (кігтеточки, комплекси, полиці). Вольєр або окрема кімната не повинні бути «камерою», а безпечним місцем відпочинку, куди тварина може піти сама.

Поставте захисні сітки на вікна та балкон, сховайте дроти в короб або під плінтус, приберіть дрібні предмети, нитки, гумки. Побутову хімію, ліки, токсичні рослини зберігайте в недоступних місцях. Слідкуйте, щоб тварина не мала доступу до відкритого вогню та гарячих поверхонь.

Лоток має бути достатньо просторим, у тихому місці, з наповнювачем, який подобається коту. Прибирати грудки бажано щодня, повну заміну наповнювача й миття лотка робити за потреби (зазвичай 1–2 рази на тиждень). Брудний лоток — часта причина «промахів» повз.

Більшість собак потребує мінімум 2–3 прогулянки на день, одна з них — довша та активна. Загалом собаці потрібно щонайменше 1–2 години руху на день (залежить від віку, породи й здоров’я). Під час вигулу важливі не тільки фізичні навантаження, а й «нюхальні прогулянки».

Для котів: м’ячики, мишки, вудочки, когтеточка, лежанка чи будиночок. Для собак: м’ячі, канати, інтерактивні іграшки/годівниці, зручний нашийник або шлейка, повідець. Іграшки мають бути безпечними, без дрібних деталей, які легко відгризти і проковтнути.

Ні. Клітка або вольєр можуть бути лише тимчасовим чи додатковим місцем відпочинку та безпеки, але не постійним місцем життя. Тварині потрібні рух, контакт з людьми, зміна вражень. Постійне утримання в замкнутому просторі вважається неналежним.

Тварині потрібен свій «спокійний куточок», куди діти не мають лізти. Дітям потрібно пояснити правила: не тягнути за хвіст, не кричати, не будити тварину під час сну. Важливо завжди наглядати за спілкуванням маленьких дітей і тварини.

Обирайте тихе, затишне місце без протягів і постійного шуму. Лежанка має бути за розміром тварини, м’яка та зручно прати. Важливо, щоб тварину не турбували під час сну — це її особистий простір і «зона безпеки».

Регулярно вичісуйте шерсть (частота залежить від породи), підрізайте кігті за потреби. Періодично оглядайте вуха, очі, шкіру; у разі бруду чи виділень — акуратно очищуйте або звертайтеся до ветеринара. Купання проводьте нечасто й тільки спеціальними засобами для тварин.

Можна, якщо враховувати їхній характер, вік та здоров’я. Кожна тварина має мати своє місце для відпочинку, достатньо ресурсів (мисок, лотків, іграшок), щоб уникати конкуренції. Знайомити тварин потрібно поступово й під наглядом.

Тварина має мати укриття від дощу, вітру й холоду (будка, дім), доступ до тіні в спеку, постійну чисту воду та можливість рухатися, а не короткий ланцюг. Не залишайте тварину надовго без нагляду, особливо в екстремальну спеку чи мороз.

Бажано спершу показати тварину ветеринару й організувати короткий карантин (окрема кімната або зона), особливо якщо вже є інші тварини. Забезпечте спокійний простір, миски, лоток/туалет, місце для сну. Дайте час на адаптацію, не нав’язуйте контакт.

Потрібні м’якша лежанка, доступ до тепла, зручний туалет (частіше прибирання, легкий доступ), спокійніший режим. Важливо стежити за вагою, апетитом, рухливістю, регулярно відвідувати ветеринара й дотримуватися схем лікування та дієти.

Заводчик може прописати вимоги щодо типу житла, вигулу, годування, стерилізації/кастрації, заборони на вільний вигул. Це робиться, щоб гарантувати тварині належні умови та запобігти експлуатації чи безконтрольному розмноженню. Варто уважно читати й виконувати ці вимоги.

Постійне утримання на короткому ланцюгу або в тісній клітці, відсутність доступу до води, регулярного харчування, укриття від погоди. Відсутність ветеринарної допомоги при очевидних проблемах зі здоров’ям, постійна ізоляція, насильство й ігнорування базових потреб тварини.

Можна звернутися до місцевих зоозахисних організацій, на гарячі лінії/боти зоозахисників, у поліцію, до органів місцевого самоврядування. Бажано зафіксувати порушення на фото/відео та повідомити точну адресу. Робіть це без конфлікту й без ризику для власної безпеки.

В Україні жорстоке поводження з тваринами та неналежні умови утримання можуть каратися штрафом, конфіскацією тварини, а в тяжких випадках — навіть кримінальною відповідальністю. Покарання залежить від тяжкості порушення: чи є загроза життю, завдані каліцтва, загибель тварини, повторність дій тощо. Якщо ви сумніваєтесь у законності ситуації — краще зафіксувати факт (фото/відео) і звернутися до поліції або зоозахисників.